Автономна школа під землею на Чернігівщині

Сільське бомбосховище, якому позаздрять і в Чернігові. У Шаповалівці Борзнянської громади педагоги виграли проект реконструкції бомбосховища від дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Сховище може тривалий час автономно функціонувати та обігріватись за рахунок накопиченої енергії, а облаштували його не гірше від сучасної міської школи. Це – наймасштабніший проект Шаповалівської ЗОШ, однак не єдиний. А найголовніше – жодної витраченої бюджетної копійки, все – за рахунок бажання, ентузіазму та здорового лобізму.

У Шаповалівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів нині гризе граніт науки 108 дітей – 17 дітей із сусідньої Забілівщини, решта – шаповалівці. Звісно, на перший погляд 108 дітей – це не так вже й багато як для двоповерхової школи, але ж негативну демографію ніхто не скасовував. Та й директорка навчального закладу Любов Павлівна Динник, маючи за плечима 36 років педагогічного стажу, працює на близьку перспективу – створення опорної красуні-школи.

Колишній підвал можна назвати найголовнішим козирем, адже такої якості бомбосховища немає в жодній громаді Чернігівщини. Облаштували укриття коштом дитячого фонду ООН. Проект захищали педагоги та міські управлінці.

«Вартість нам не озвучували, – каже директорка школи Любов Динник. – Ми написали проектні побажання, написали, яка кількість дітей навчається, скільки учнів з обмеженими фізичними можливостями, скільки багатодітних, внутрішніх переселенців. Все це вказували в анкеті, яку нам надали для заповнення».

Але перед тим, як отримати анкету, директорка школи разом із заступницею міського голови їздили в Чернігів на зустріч, де було представлено 72 школи з різних куточків України. Перемогла нікому не відома Шаповалівка.

Отож завдяки програмі «Дітям України» від ЮНІСЕФ проект стартував у травні 2022 року, а здали в експлуатацію вже готове укриття в липні того ж року. Якістю робіт директор задоволена. Каже, що будівельники та проектанти дослухались до побажань педагогів. Що з цього вийшло – треба просто бачити!

Спускаючись під землю, у цьому важко впізнати колишній сирий шкільний підвал. Тут – повноцінна школа під землею з навчальними класами, ігровими кімнатами, приміщеннями для медика, вбиральнями тощо.

У кожному з них розташовані генератори та спеціальні лампи, які здатні акумулювати енергію й освітлювати приміщення в автономному режимі впродовж шести-восьми годин.

«На випадок аварійного вимкнення світла, вмикаються лампочки, які можуть давати світло без додаткової підзарядки, – пояснює Любов Павлівна. – Тобто на випадок віялових відключень проблем з освітленням у Шаповалівській школі не буде. Від них працює мобільна станція, гаджети, можна підключити комп’ютери та телевізори. Коли вмикається генератор, то вмикається повітряна гармата, яка нагріває приміщення. У нас в підвалі стабільно 18 градусів тепла».

Попри те, що приміщення розташоване під землею, тут не відчувається запаху вологи. Все через те, що в стіни вбудовані сучасні рекуператори. Педагоги переглянули їх приблизну вартість і кажуть, що зараз один такий коштує близько 40 тисяч гривень. Цифри, звісно ж, для цікавості, оскільки школа виграла вже готовий продукт і не знає навіть кошторису проекту. Проектантів ЮНІСЕФ теж обирала своїх.

Стабільне тепло в приміщеннях забезпечує газова котельня та рекуператори – вони працюють водночас і як витяжки, і як нагрівачі повітря. За допомогою пульта можна регулювати температуру та вологість повітря. У кожному приміщенні температура та вологість можуть бути різними.

Навчальні класи в укритті облаштовані інтерактивними дошками й частково меблями.

За словами директорки школи, благодійники мають ще умеблювати класи.

Любов Динник дуже пишається своїм трудовим колективом.

«По-перше, він у мене молодий, творчий і перспективний, – хвалить своїх колег директорка навчального закладу. – Вони «ходять» по всіх Інтернетах і беруть участь у проектах. Зараз заповнили анкету на ще один проект – «Кабінет безпеки». Чекаємо результат».

Окрім того, школа чекає рішення від благодійного фонду «Сміливі» щодо облаштування актового залу. Наразі йде обговорення та складення кошторису.

До речі, цей благодійний фонд вже має досвід співпраці з Шаповалівською школою. За рахунок благодійників було оновлено фасад навчального закладу, відремонтовано їдальню, встановлено нові металопластикові вікна та сучасне освітлення. А по завершенню ремонту актового залу благодійники обіцяли подарувати школі ще й шкільний автобус для підвозу дітей.

Найголовніше ж, каже Любов Динник, – що вона відчуває підтримку і педагогічного колективу, і керівництва громади, без допомоги яких було б важко.

Віталій Назаренко, фото автора